Урок літертури надзвичайно
багатогранний. Це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й
доступного для дитини. Він змушує
працювати фантазію, уяву, розвиває пізнавальні, розумові, творчі здібності.
Серед нових нетрадиційних методик, які спонукають учнів
до активної діяльності, особливе місце займає гра.
Культуролог Л.Столович у праці «Мистецтво і гра» висловлює думку про
те, що гра є школою, яка вчить людину сприймати умовність, бачити в умовному
безумовне, у безумовному умовне, без чого неможливе сприйняття художнього
твору.
Дитина у грі опановує
двоплановість поведінки і, безперечно, готується до повноцінного сприйняття
мистецтва.
За своїми функціями гра тісно пов’язана
з мистецтвом і має велике значення для формування особистості школярів. Якщо
гру поєднати з іншими методичними засобами на уроці зарубіжної літератури, то
вчитель матиме можливість активізувати навчальний процес, створити позитивну
атмосферу, посилити художнє спрямування більшості традиційних прийомів
навчання.
У процесі гри народжується
здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з-поміж декількох
можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного
інформаційного багажу.
Розвивальні інтелектуальні ігри
вчать дітей користуватися вже набутими знаннями. Тому перед тим, хто працює зі
школярами, постає першочергове завдання не вимагати неможливого, адже так
назавжди відіб’єш у дитини бажання перевірити та вдосконалювати свої знання.
Граючи у команді, діти вчаться
уважно слухати один одного, не відкидати чужі думки, бути толерантними,
спільними зусиллями будувати логічні ланцюжки. Засобами гри, використовуючи
різні форми спілкування в команді, можна знайти і підтримати тих учнів, які вирізняються високим
рівнем контактності,
ораторськими здібностями, відповідальністю, уміння взяти гру «на себе». Завдання
вчителя – знайти ту ігрову форму,
яка зацікавить дітей, а навчальний процес від цього лише виграє. В ході гри в
школярів розвивається пам’ять, увага. Гра формує естетичний смак дитини,
стимулює її активність, ініціативу, допитливість.
Під час гри педагог організовує
спілкування учнів, регулює їхні міжособистісні стосунки, поведінку. І робиться
це все в ході гри, а тому тактовно і ненав’язливо. Найголовніше – це те, що в
учнів виникає зацікавленість літературним твором.
Гра може бути окремим уроком або
його складовою на певному етапі. Дуже важливо чітко розробити і визначити етапи
гри: сформулювати тему, мету, проблему, правила гри; за необхідності
створюється сценарій, розподіляються ролі між учнями, в кінці підбиваються
підсумки, дається оцінка результатів гри.
Щоб гра ефективно виконувала
свої функції, необхідно, щоб її змістом був програмовий матеріал, щоб вона
застосовувалася в різноманітних формах, узгоджувалася з іншими дидактичними
засобами, забезпечувала всебічний розвиток особистості. Вчителеві, що
використовує ігрові ситуації на уроках, треба пам’ятати, що гра не повинна
домінувати над змістом. Вона повинна сприяти засвоєнню змісту твору.
